Меня сделали из кожи,
Я внутри пустопорожен
Пустоту в себе храню,
Под ударами пою.
Чтобы бой был не ничтожен,
Вылезаю я из кожи
И тянусь я на разрыв,
И иду я на прорыв.
И на мне играет время
Палочками вдохновенья
С частотой секундной стрелки,
Со стремительностью белки,
Подтверждая всякий раз -
Жизнь проходит мимо нас,
Если нас не бьют за что-то
Ради звука, ради ноты.
За ударом вновь удар,
Я уже немного стар,
Задубела моя кожа,
Под морщинами скукожась,
Нужен новый инструмент,
Но на новый денег нет.
Потому я все терплю
И судьбу благодарю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
За Ісусом додому!!! - Левицька Галина Недавно у нашому місті помер наркоман, якому було лиш 22роки. В останні години свого життя він кликав Ісуса, стоячи на балконі свого будинку...
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
