Мы гуляли по ночному Таллину и слушали нежность…. Нежность приближающейся весны. Мы понимали, что она уже где-то совсем близко, вот уже и теплом повеяло, и пробивающаяся еще из под твердой, зимней земли, трава, мягко поблескивая отблесками фонарей, шептала нам об этом… И утки, укладываясь на ночь в небольшие водные лужицы, поглаживая друг друга клювами, тихо кряхтя, как бы говорили, ну вот и тепло пришло… Весна!
Старый Ханс, как и сотни веков назад, важно прогуливался по ночному старому городу, проверяя все ли готовы к приходу Весны и зажигал фонари для теплого весеннего ветерка на старинных, мощенных улочках. А ветерок, мягко улыбаясь, заигрывал с загулявшимися парочками, заставляя их прижиматься теснее друг ко другу и шептать о нежности…
И парочки, застыв под крутыми арками старинных домов, целовались и проливали нежность Любви, нежность нарождающейся Весны, радость нового теплого солнышка.
И тепло этой нежной Любви пробуждало природу, давало силы ветерку и он, носясь по городу, окрашивал все в яркие цвета радости и нежности, пробуждая всех от зимней спячки.
Весна пришла, посмотрев ранним утром в окно, говорили люди…
А это просто, загулявшиеся парочки, дарили миру Нежность!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n