За церковью в укромном углу я нашел горсть забытых детьми камней. Обычные и необычные, большие и поменьше. Возможно, они играли ими во время моей воскресной проповеди. Вот бессовестные, - это я в случае если последнее утверждение правда. Шутка конечно.
Думаю, дети представляли, что камешки это серебро, золото а может быть даже бриллианты. Ведь детская фантазия безгранична. Представляя это, камешками менялись, их делили, и не исключаю что из-за них же ссорились.
Закончилось собрание и они разошлись по домам со своими родителями, или наигравшись забросили свои драгоценности здесь а сами принялись играть в ладки или прятки.
Теперь эти камешки никому не нужны. Дети просто-напросто напрочь забыли о существование этих предметов некогда так их интересовавших.
Так похоже на жизнь. Точнее на будущее. Я почему-то уверен, в будущем каждый из нас увидит подобную картину. Забытые всеми и никому не нужные камешки. Золото, бриллианты, модная одежда и новые марки авто, мобильные телефоны, и огромные плазменные панели, банковские счета и квартиры в элитных районах больших городов. Мы вспомним времена как когда-то так ценили наши сокровища. Завоевывали, достигали, выменивали, радовались обладанию и ссорились при дележе. А сейчас? Хотя правильнее спросить: а тогда? А тогда, в нашем будущем поймем: это были всего лишь камешки.
Елисей Пронин,
Первомайск
Привет. Я Елисей Пронин. Люблю читать и писать. Люблю рыбалку и просто красивую природу. Верю и служу Богу открывшему мне истинный смысл жизни. Люблю говорить о том, о чем молчать нельзя - о великих делах Великого Бога. e-mail автора:EliseyX@rambler.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 13059 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
