Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
кошка Бонни - Сотниченко Андрей 2001.это о нашей кошке,прожившей с нами 9 лет.удивительно умное,с особым характером,создание,не похожее на других кошек(а у нас их,как говорится,было..).Был у нее такой ритуал по утрам-вместо будильника быть.Оч.любила в батарее спать..там и отошла-сердечко..А перед тем вдруг последние дни стала приходить с нами спать,ложилась между,ласковая стала необычайно,хотя до этого никогда не оставалась на кровати-убаюкает,"утопчет"лапами,и-уходит.Видно,знала уже...
